Родинне гніздо Лянцкоронських

 
Ягільницький замок збудували приблизно у 1630 році з наказу польського магната Станіслава Лянцкоронського. Фортеця належала до найкращих на Поділлі. Під нею існує багато підземних ходів, про які розповідають безліч історій і легенд. Тривалий час у твердині діяла тютюнова фабрика, але тепер пам’ятку викупили і роблять з неї туристичний центр.


Що там можна побачити Ягільницький замок насправді розташований не у Ягільниці, а сусідньому селі Нагір’янка, яке утворили, розділивши старе містечко по річці Черкасці. От так і стоїть давня фортеця на високому пагорбі над річкою і немов дивиться на село, з яким пов’язана вся її історія. Твердиня збереглася досить добре: височіють мури з гладкого тесаного каменю над Черкаскою, стоять старі будинки з дерев’яними сходами і склепінчастими стелями, манять підземелля. До льохів Ягільницької цитаделі можна потрапити цілком пристойними кам’яними сходами, але вони відкриті лише частково: входи у довгі ходи стоять замуровані. Надворі ж замок оточує гарна тераса, з якої відкриваються просто чудові краєвиди на розташовану в долині Ягільницю і сусідній ліс. Історії цього місця Одна з історій розповідає, що фортецю з цим лісом сполучає таємне підземелля, котрим могли рятуватися оборонці. Жоден із нападників так і не зміг знайти шлях до нього і 1648 року замок витримав облогу козаків Богдана Хмельницького, а в 1655 році його здобули тільки через зраду в рядах захисників. Втім, підземелля, як розповідають місцеві мешканці, збереглися досі і в часи Другої світової війни в них переховувалися вояки УПА.

Ще одна історія розповідає, що підземелля Ягільницького замку ведуть і до фортеці у Червоному городі біля Ниркова, що у Заліщицькому районі. Є свідчення, що в цих льохах подекуди могли розминутися два вози. Цікавою є також історія роду-засновника фортеці, який відомий з XIV століття. Усі чоловіки Лянцкоронські займали поважні посади у Речі Посполитій: були гетьманами, генералами, воєводами, старостами і єпископами. Так, фундатор замку Станіслав Лянцкоронський відзначився у багатьох битвах, бував воєводою брацлавським, руським, великим польним гетьманом, воював проти козаків гетьмана Хмельницького на Вінниччині, де його переміг полковник Іван Богун. Неординарною була і наша сучасниця Кароліна Лянцкоронська, котру гітлерівці засудили до смертної кари. Але вона врятувалася, вступила до польської армії, пізніше стала меценатом, постійно жила в Римі і саме з її допомогою відновили костел у Ягільниці. Жителі Нагір’янки розповідають, що пані Лянцкоронська хотіла навіть замок відновити, але зробити це завадила смерть.

В 13 км від Чорткова по трасі на Чернівці с. Нагірянка, яке практично з'єдналось з Ягільнецею. Замок був побудований у 1630 р., перебудований на палац в кінці ХІХ ст. За СРСР тут розташовувався тютюново-ферментаційний завод. Під палацовою горою система підземних ходів, які починаються в підвалах палацу-заводу, збереглись декілька входів...

Тернопільська область зовсім невеличка область - а за кількістю пам'яток архітектури мало поступається великій Львівській області. Саме на Тернопільщині збереглась найбільша кількість замків. 

70 км. на південь від м.Тернополя розкинулось мальовниче село Ягільниця Чортківського району. Цікаве це поселення своїми архітектурними спорудами, а відоме кінним заводом.

Вперше Ягельниця (або - іноді - Ягольниця) згадується в літописах ще в XV ст. Поруч з греко-католицькою церквою збергіся розкішний барочний костел з королівським гербом, що прикрашає його фронтон.

Ягольниця була маєтком польських магнатів Лянцкоронських. 

На високому пагорбі зберігся мурований замок, зведений тут за наказом Станіслава Лянцкоронського в 1630 р. Фортеця була однією з найміцніших на Поділлі.

Місце для замку було вибране дуже вдале, але й це не завжди допомагало його оборонцям. Тут побував Богдан Хмельницький, та не зміг покорити твердиню. Лише 1655 року - як стверджує путівник, через зраду в гарнізоні - замок було взято козаками Бутурліна. Пізніше якийсь час тут хазяйнували турки: вони залишили в Ягельниці башу із гарнізоном.

В ХІХ сторіччі австрійська влада отримує у власність замок.

Замковий комплекс з уцілілими будинками було перероблено на тютюнову фабрику (свідчення цього - давня поштівка), яка в радянські часи перетворилася на тютюново-ферментаційний завод. Оборонний характер споруди зберігся, незважаючи на всі перебудови. З пагорба, на якому височить костел, можна добре побачити рештки бастіонів, на яких стоїть замок з цікавим архітектурним вирішенням даху.

На відстані 10км від Ягільницького замку розташований Чортків. Давнє місто, яке

багате на історичні місця та пам’ятки архітектури.

Замок знаходиться на туристичних маршрутах славнозвісного «трикутника» Кам’янець-Подільський, Хотин, Нирків (Червоноград).

Отже, з викладеного вище можна побачити наскільки цікавий та привабливий Тернопільський край, особливо с. Нагірянка, де стоїть славетний Ягільницький замок-фортеця минулих віків.

Краса одного із чарівних куточків Тернопілля та відвідати нових гостинних господарів маєтку Лянцкоронських. 

Згідно архітектурно-планувального зонування, будівлі та споруди замку (в минулому – тютюново-ферментаційний завод) розташовані в центральній частині населеного пункту. Відстань від об’єкта до центру містечка 0,5км, до автомагістралі 0,0км, до основних адміністративних служб 0,5км. Будівлі та споруди займають площу 14216,3кв.м. Комплекс розташований на ділянці площею 4,44га.

Комунікації: електропостачання- власна ТП, водопостачання-джерельна вода, газопостачання, опалення, каналізація-септик.

Об’єкт знаходиться поруч з автотрасою міжнародного значення Тернопіль- Чернівці-Порубне-Румунія. Технічний стан об’єкта задовільний.