Cайт села Нагірянка Ягольниця - НАГІРЯНКА-ЯГІЛЬНИЦЯ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нагірянка

Україна
Тернопільська область

Чортківський район
Нагірянська сільська рада
Основні дані

Засноване 1785 (13 липня 2005)
Населення 2 370
Густота населення 503.83 осіб/км²
Поштовий індекс 48543
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати °′″ пн. ш. °′″ сх. д.
Водойма р.Черкаска
Відстань до районного центру 13 км

Історія

Поблизу Нагірянки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури та часів Київської Русі.
Відоме від 16 ст.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа», кооператива.
Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Нагірянка, 2007
Збереглася пам'ятка архітектури — замок (1630; перебудований вкінці 19 ст.).
Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (2-а пол. 17 ст., реставрована 1989), капличка.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971), Тарасу Шевченку (1993), встановлено пам'ятний знак "Борцям за волю України (с. Хом'яківка).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., 2 клуби, 2-і бібліотеки, 2 дошкільні заклади, ФАП, аптека, аптечний кіоск ветеринарної медицини, Маршівський спиртозавод, Ягільницький тютюнно-ферментацивтичний завод (філія ЗАТ «Тютюн-імпекс»), Ягільницький конезавод, філія НВП «Райз-Агро», ТОВ «Факел», сільське господарство «Вікторія-2000», 3 фермерських господарства, іподром, 10 торгівельних закладів.Є стадіон, на якому проводить свої матчі місцева команда "Марспирт", яка грає на першість області

Персоналії
У Нагільниці народилися:
поет Р. Вархол,
журналіст Р. Якель.
Перебував Президент України Леонід Кучма.
Література
Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том ІІ, 2005, Г. Бульдяк, В. Уніят.

Ягільни́ця

Велике село в 10 км. на південь від Чорткова та в 10 км. на північ від Товстого. Цікаве це поселення своїми архітектурними спорудами, а відоме конним заводом. Свого жеребця, наприклад, тримав тут тодішній Президент України. Л. Кучма.
Вперше Ягельниця (або - іноді - Ягольниця) згадується в літописах ще в XV ст. Поруч з греко-католицькою церквою збергіся розкішний барочний костtл з королівським гербом, що прикрашає його фронтон.
Ягельниця була маєтком магнатів Лянцкоронських, вони й побудували тут цей прегарний костел. Храм нещодавно відреставровано, шкода тільки, не всі деталі декору збереглися, на фасаді в нішах, де колись були святі - пустки. Хто щзнає, може, це навіть символічно - ніщо як святість? :).
Поруч з храмом, в одноповерховому будинку, розміщено музей історії села. Він не працює у вихідні дні, а в будній день мені, на жаль, не довелося ще ні разу тут побувати.
На протилежному високому пагорбі зберігся мурований замок, зведений тут за наказом Станіслава Лянцкоронського в 1630 р. Фортеця була однією з найміцніших на Поділлі. Місце для замку було вибране дуже вдале, але й це не завжди допомагало його оборонцям. Тут побував Богдан Хмельницький, та не зміг покорити твердиню. Лише 1655 року - як стверджує путівник, через зраду в гарнізоні - замок було взято козаками Бутурліна. Пізніше якийсь час тут хазяйнували турки: вони залишили в Ягельниці башу із гарнізоном.
В ХІХ сторіччі австрійська влада отримує у власність замок. Глибокий перекоп було засипано, знесено в'їзну браму та два бастіони, які охороняли підступи до фортеці з півдня. Замковий комплекс з уцілілими будинками було перероблено на тютюнову фабрику (свідчення цього - давня поштівка в галереї поруч з текстом), яка в радянські часи перетворилася на тютюново-ферментаційний завод. Зараз в цих стінах, суворо охороняємих та оточених де-не-де дірявим сітчастим парканом якесь спільне підприємство по виробленню косметичних засобів, та оборонний характер споруди зберігся, незважаючи на всі перебудови. З пагорба, на якому височить костел, можна добре побачини рештки бастіонів, на яких стоїть замок з цікавим архітектурним вирішенням даху

Ягільниця (раніше Ягольниця) — село Чортківського району Тернопільської області. До 1944 називалося Ягольниця. Центр сільради. До Ягільниці приєднано с. Салівка.
Населення — 1310 осіб (2007).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор.
Перша писемна згадка — 1448.
Герб села 16 століття
1518 Ягільниця отримала статус містечка з правом проведення одного ярмарку на рік і торгів щоп'ятниці.
1630 С. Лянцкоронський на місці дерев'яної збудував муровану фортецю (див. Ягільницький замок). 1673 м-ко відвідав У. фон Вердум.
Війська Богдана Хмельницького не змогли взяти замок. Тільки 1655 року замок було взято козаками Бутурліна через зраду в гарнізоні.
За Бучацьким мирним договором Ягільниця підпала під владу Туреччини, замок був резиденцією турецецького паші.
Після 1772 належав до Заліщицького округу. 1817 замок продали австрійському урядові, який перебудував його на сушарню і склад тютюну. 1844 в Ягільниці відкрили ф-ку поташу для підвищення врожайност і тютюну, в якій у 1914 році працювали біля 500 робітників. В результаті переробки рів замку засипали і знесли два бастіони і в'їзну браму..
Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
У січні 1940 Ягільниця переведена до розряду сіл. 6 липня 1941-24 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією.
Між селом та містом Чортків 1942 сталася Ягільницька трагедія.
Влітку 1955 внаслідок зливи підтоплені будинки.
Пам'ятки
Збереглися залишки замку.
Є церква Вознесіння Господнього (1885, мур.), костьол Успіння Пресвятої Богородиці (1842, реставрований 1899, 2002), 2 каплички Божої Матері (обидві — 1900).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975), встановлено пам'ятний хрест Борцям за волю України (1992). Є понад 20 "фіґур " і пам'ятних хрестів.
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Ягільницький народний музей, фабрика «Галичанка», торгівельні заклади; широко знаний Ягільницький кінний завод.
Персоналії
У Ягільниці народилися:
історик, краєзнавець С. Бубернак (с. Салівка),
Проживали:
художник, різьбяр С. Батюк,
хореограф, педагог O. П'єкний,
діячка ОУН Антонович Мирослава Володимирівна

Добавить новость

.